Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Holota Yu$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Holota Yu. V. Carbohydrate composition of rat intestine surface mucus layer after ceftriaxone treatment [Електронний ресурс] / Yu. V. Holota, Ya. A. Olefir, T. V. Dovbynchuk, G. M. Tolstanova // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2016. - Vol. 88, № 6. - С. 35-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2016_88_6_5 Епідеміологічні дослідження показали, що використання антибіотиків істотно підвищує ризик розвитку запальних захворювань кишечника. Одним із потенційних механізмів такої залежності є порушення функціонування його слизового бар'єра. Мета дослідження - з'ясувати як змінюється вуглеводний склад і загальний вміст глікопротеїнів поверхневого слизу кишечника щурів після введення антибіотика цефтриаксону. Дослідження проведено на щурах-самцях лінії Вістар (140 - 160 г). Цефтриаксон (300 мг/кг, в/м) вводили щоденно впродовж 14 днів. Загальний вміст глікопротеїнів слизу, гексоз, гексозамінів, фукози та сіалових кислот визначали на 15-, 29-ту та 72-гу добу експерименту в термінальному відділі тонкої та в товстій кишці. Введення цефтриаксону не впливало на загальний вміст глікопротеїнів поверхневого слизу тонкої кишки щурів. У товстій кишці на 72-гу добу спостерігалось вірогідне зниження в 1,3 разу вмісту глікопротеїнів у поверхневому слизі. Ці зміни супроводжувалися зниженням вмісту гексоз в 1,2 разу та фукози 3,1 разу та підвищенням в 1,5 разу рівня сіалових кислот. Отже, введення цефтриаксону індукує віддалені в часі зміни вмісту та вуглеводного складу глікопротеїнів слизу товстої кишки щурів, які відповідають таким за розвитку запальних захворювань кишечника. | ||
| 2. |
Holota Yu. V. Fecal short-chain fatty acids at different time points after ceftriaxone administration in rats [Електронний ресурс] / Yu. V. Holota, O. O. Holubenko, A. M. Ostapchuk, T. M. Serhiychuk, L. V. Zakordonets, G. M. Tolstanova // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2017. - Vol. 89, № 1. - С. 50-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2017_89_1_7 Коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК) є основними продуктами бактеріальної ферментації харчових волокон у товстій кишці. Недавні дослідження показали, що ці продукти мікробного метаболізму в кишечнику діють як сигнальні молекули, впливають на енергетичний гомеостаз організму хазяїна та відіграють головну роль в імунологічній відповіді. У дослідженні визначено вплив цефтриаксону на концентрацію фекальних КЛЖК щурів лінії Вістар. Цефтриаксон (300 мг/кг, в/м) вводили щоденно впродовж 14 діб. Щурів умертвляли через 1, 15 і 56 діб після відміни цефтриаксону. Визначали масу сліпої кишки та концентрацію КЛЖК фекалій за допомогою методу газової хроматографії. Введення цефтриаксону індукувало залежне від часу збільшення вмісту сліпої кишки щурів у зв'язку з накопиченням неперетравлених залишків. Через 1 добу після відміни цефтриаксону концентрація ацетатної, пропіонової, масляної кислот та загальна концентрація КЛЖК знижувалась в 2,9; 13,8; 8,5; 4,8 разу відповідно. Концентрація валеріанової, ізовалеріанової та капронової кислот була нижчою за рівень детекції. Це супроводжувалося зниженням у 4,3 разу значення анаеробного індексу та збільшенням відносного вмісту оцтової кислоти. Через 56 діб концентрація КЛЖК була все ще нижчою від контрольних значень, але вищою, ніж через одну добу (за винятком пропіонової кислоти). Анаеробний індекс був зниженим в 1,3 разу у порівнянні з контролем. Зроблено висновок, що антибактеріальна терапія спричинює тривале порушення метаболічної активності мікробіоти товстої кишки. | ||
| 3. | 
Stetska V. O. Comparison of long-term effect of two dysbiosis models in Wistar rats [Електронний ресурс] / V. O. Stetska, Yu. V. Holota, S. Yu. Gonchar, M. Yu. Korbush, T. V. Dovbynchuk, T. M. Serhiychuk, G. M. Tolstanova // Мікробіологія і біотехнологія. - 2019. - № 2. - С. 6-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2019_2_3 Мета роботи - порівняти зміни кишкової мікробіоти двох моделей дисбіозу, які були викликані цефтриаксоном (Цф) або сумішшю ампіциліну (Амп) та метронідазолу (Мет). Об'єкт дослідження - зміна фекальної та пристінкової мікробіоти товстої та тонкої кишок щурів-самців лінії Wistar (m = 170 - 200 г, n = 19). Цф вводили раз на добу впродовж 14 днів у дозі 300 мг/кг в.м. Суміш Амп (75 мг/кг) з Мет (50 мг/кг) вводили per os раз на добу, впродовж 3 діб. Виведення тварин з експерименту здійснювали через 1 та 56 діб після відміни введення речовин. Мікробіологічний аналіз фекального (КУО/г) та пристінкового (КУО/см<^>2 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |